Автор: учитель української мови та літератури
Присідько Людмила Миколаївна
РІДНІЙ ШКОЛІ-35!
Далекий вересень 1984… Саме тоді й почалася історія середньої школи №243. Саме 35 років назад вона широко розчинила свої двері – двері у світ знань, науки, мудрості. Тоді все було по-справжньому вперше: перша лінійка, перший дзвоник, перший урок і перші вчителі.
«Вони, тоді ще зовсім молоді, теж хвилювалися. Адже й для них все вперше», – згадує Дупліхіна Алла Олександрівна – одна з тих, хто стояв біля витоків. Вона була першою, хто взявши за маленькі рученята своїх першокласників, разом з ними переступила поріг нової школи.
«Перше вересня 1984 року було для мене незвичайним. Це було перше вересня у моєму житті як учителя. Це були перші мої учні – учні 1-Є класу. Я ніколи не забуду їхні схвильовані та радісні обличчя. В очах таємнича невідомість і, звісно, море квітів. Я думаю, що такі події назавжди залишаються в пам’яті кожного вчителя. Я жодної хвилини, навіть секунди не жалію про те, що обрала саме цю професію.»
Свято закінчилося, вгамувалися хвилювання першого дня і почалися будні. Які вони шкільні будні? Вони зіткані з уроків і невиконаних домашніх завдань.
Сліз через отриману двійку і гордості, коли тебе похвалив улюблений вчитель, бійки у віддаленому куточку коридора і першого юнацького кохання, контрольних робіт і святкових вечорів. А ще робота в жовтенятських зірочках, піонерській організації і комітеті комсомолу. Так, це історія нашої школи.
Протягом кількох років навчалося по 3000 учнів. Кількість класів іноді доходила до 78, наповнюваність класів складала 35-47 учнів, педколектив налічував до 200 осіб. Найчисленнішими були кафедри української мови – 18 учителів, російської мови – 14, математики – 16.
За 35 років у школі навчалося 38 316 учнів, випускників одинадцятикласників – 2 396, з них 76 – Золотих медалістів.
І кожного року напутними добрими словами проводжали своїх вихованців на широкі життєві дороги директори нашої школи.
Перший директор – Єгорова Лідія Андріївна (1984-1985 рр.).
Федотова Тетяна Георгіївна – учитель і людина з великої букви. Тетяна Георгіївна 23 рази вручала своїм вихованцям атестат зрілості (1985-2008).
Деменко Тетяна Ігорівна – директор, котра понад усе хотіла, щоб учителі оволоділи комп’ютерними технологіями, переможець II (міського) туру Всеукраїнського конкурсу педагогічної майстерності «Учитель року–2014» у номінації “Директор школи” (2008-2015 рр.).
Нині нашу школу очолює Матвєєва Ліна Олександрівна (2015р. – по теперішній час). Цілеспрямована, невгамовна, сповнена ідей і планів. А інакше й не можна, бо на її долю випало втілювати в життя ідеї Нової української школи.
А як ми вміємо відпочивати! Вінниця, Умань, Бердичів, Качанівка, Межигір’я, Ново-Петрівці – це далеко не повний перелік тих міст і містечок, які відвідав наш дружний колектив.
Та час від часу із наших рядів доля невмолимо виривала друзів, їх душі, мов птахи, злетіли у небо, лишивши нам весни і рясні дощі, квітучу яблуню і лист багряний. А ще спогади… І пам’ять… Пам’ять… Пам’ять….
Ось їхні імена:
- Москова Раїса Романівна,
- Войтюк Михайло Валентинович,
- Портна Тамара Володимирівна,
- Поліщук Валентина Богданівна,
- Гайдай Оксана Михайлівна,
- Кентій Любов Вікторівна,
- Голуб Владлен Володимирович,
- Мороз Людмила Михайлівна,
- Святенко Анатолій Вікторович,
- Вайвала Анна Романівна,
- Башкатова Ганна Василівна,
- Цьомпела Віктор Степанович.
А життя продовжується. Бо як писала Ліна Костенко: «Треба жити, треба ж якось жити!».
Завтра знову знайома доріжка вестиме нас у клас, пролунає дзвоник і ми почнемо урок.
Урок довжиною в життя….