Історія Школи

Автор: учитель української мови та літератури
Присідько Людмила Миколаївна

РІДНІЙ ШКОЛІ-35!

         Далекий вересень 1984… Саме тоді й почалася історія середньої школи №243. Саме 35 років назад вона широко розчинила свої двері – двері у світ знань, науки, мудрості. Тоді все було по-справжньому вперше: перша лінійка, перший дзвоник,

перший урок і перші вчителі. 

«Вони, тоді ще зовсім молоді, теж хвилювалися. Адже й для них все вперше», – згадує Дупліхіна Алла Олександрівна – одна з тих, хто стояв біля витоків. Вона була першою, хто взявши за маленькі рученята своїх першокласників, разом з ними переступила поріг нової школи.

«Перше вересня 1984 року було для мене незвичайним. Це було перше вересня у моєму житті як учителя. Це були перші мої учні – учні 1-Є класу. Я ніколи не забуду їхні схвильовані та радісні обличчя. В очах таємнича невідомість і, звісно, море квітів. Я думаю, що такі події назавжди залишаються в пам’яті кожного вчителя. Я жодної хвилини, навіть секунди не жалію про те, що обрала саме цю професію.»

         Свято закінчилося, вгамувалися хвилювання першого дня і почалися будні. Які вони шкільні будні? Вони зіткані з уроків і невиконаних домашніх завдань.

Сліз через отриману двійку і гордості, коли тебе похвалив улюблений вчитель, бійки у віддаленому куточку коридора і першого юнацького кохання, контрольних робіт і святкових вечорів. А ще робота в жовтенятських зірочках, піонерській організації і комітеті комсомолу. Так, це  історія нашої школи.

Протягом кількох років навчалося по 3000 учнів. Кількість класів іноді доходила до 78, наповнюваність класів складала 35-47 учнів, педколектив налічував до 200 осіб. Найчисленнішими були кафедри української мови – 18 учителів, російської мови – 14, математики – 16.

За 35 років у школі навчалося 38 316 учнів, випускників одинадцятикласників – 2 396, з них 76  – Золотих медалістів.

          І кожного року напутними добрими словами проводжали своїх вихованців на широкі життєві дороги директори нашої школи.

Перший директор – Єгорова Лідія Андріївна (1984-1985 рр.).

Федотова Тетяна Георгіївна – учитель і людина з великої букви. Тетяна Георгіївна 23 рази вручала своїм вихованцям атестат зрілості (1985-2008).

Деменко Тетяна Ігорівна – директор, котра понад усе хотіла, щоб учителі оволоділи комп’ютерними технологіями, переможець II (міського) туру Всеукраїнського конкурсу педагогічної майстерності «Учитель року–2014» у номінації “Директор школи” (2008-2015 рр.).

Нині нашу школу очолює Матвєєва Ліна Олександрівна (2015р. – по теперішній час). Цілеспрямована, невгамовна, сповнена ідей і планів. А інакше й не можна, бо на її долю випало втілювати в життя ідеї Нової української школи.

А як ми вміємо відпочивати! Вінниця, Умань, Бердичів, Качанівка, Межигір’я, Ново-Петрівці – це далеко не повний перелік тих міст і містечок, які відвідав наш дружний колектив.

Та час від часу із наших рядів доля невмолимо  виривала друзів, їх душі, мов птахи, злетіли у небо, лишивши нам весни і рясні дощі, квітучу яблуню і лист багряний. А ще спогади… І пам’ять… Пам’ять… Пам’ять….

Ось їхні імена:

 Москова Раїса Романівна,

Войтюк Михайло Валентинович,

Портна Тамара Володимирівна,

Поліщук Валентина Богданівна,

Гайдай Оксана Михайлівна,

Кентій Любов Вікторівна,

Голуб Владлен Володимирович,

Мороз Людмила Михайлівна,

Святенко Анатолій Вікторович,

Вайвала Анна Романівна,

Башкатова Ганна Василівна,

Цьомпела Віктор Степанович.

         А життя продовжується. Бо як писала Ліна Костенко: «Треба жити, треба ж якось жити!».

         Завтра знову знайома доріжка вестиме нас у клас, пролунає дзвоник і ми почнемо урок.

         Урок довжиною в життя….