Напередодні Великоднього свята в 4-Г класі (класний керівник Вітько Юлія Романівна) пройшла виховна година “Вербна неділя”.Учні були ознайомлені з історією виникнення свята, народними звичаями та традиціями Вербної неділі.«Не я б’ю, верба б’є! За тиждень – Великдень! Уже недалечко червоне яєчко. Лоза б’є, не я б’ю. За тиждень – Великдень!» – примовляють люди, поплескуючи один одного освяченими гілочками верби. Потім їх приносять у дім і ставлять біля ікони.Гілочки святої верби охороняють родину від нещасть, тож мають простояти весь рік. Спочатку їх варто ставити у воду, а потім – засушувати. Якщо яка вербичка проросте – можна висадити в землю, а як ні – то через рік її треба спалити.У народі вважають, що освячена верба має цілющу силу, а отже, може позбавити людей і тварин від хвороб, а оселю – від пожеж і паводків. Уперше навесні виганяти худобу на пасовисько варто саме свяченою вербою — «щоб нечисть не чіплялася до тварин». Якщо викинути гілля свяченої верби у грозу, то це може зупинити негоду.Народні прикмети кажуть: якщо на Вербну неділю немає заморозків – буде багатий урожай фруктів. Сонячна й безвітряна погода у цей особливий день обіцяє тепле літо.Цікаво, що у світі Вербну неділю називають Пальмовою. Чотири Євангелія описують історію свята: коли Ісус прибув до Єрусалима верхи на віслюку, його зустрічала радісна юрба й вітала пальмовими гілками. У православ’ї пальму замінили вербою.Тож хай свята верба завжди буде надійним оберегом для кожної української родини!#ТворчіВчителі_243#Дистанційне_навчання_243